Енурез у дитини шкільного віку.

 

В медичній практиці нічне та денне нетримання сечі у дітей не вважається основною проблемою. Стратегія лікування дітей з нічним нетриманням сечі зазвичай вичікувальна до тих пір, поки регулювання сечового міхура не досягне свого повного розвитку.
   Проте можливо негативний вплив нічного та денного нетримання сечі на рівень самооцінки у дітини. Самооцінка - важливий психологічний параметр, пов'язаний з психічним здоров'ям. У хлопчиків з нетриманням сечі самооцінка знижена більше, ніж у дівчаток з таким же розладом.
   Результати досліджень слугують серйозним аргументом на користь раннього лікування енурезу. Оскільки знижена самооцінка є фактором ризику виникнення психічних розладів та соціальної дезадаптації, успішне лікування, в тому числі засобами, що знімають тривожний стан при енурезі, може надалі запобігти психологічні проблеми.

Метод лікування. Після 3 годин дня вода та рідка їжа виключаються. О 6 годині вечора суха вечеря з невеликою кількістю м'яса, яєць, хліба і масла. Вживання в їжу овочів, фруктів та каш обмежується, так як ці продукти містять багато води. Коли дитина лягає спати, дати невелику кількість солоної їжі у вигляді бутербродів з шинкою, ікрою, оселедцем чи просто сильно посоленого житнього хліба.      Надходження в організм додаткової кількості кухонної солі підвищує осмотичний тиск внутрішнього середовища організму, що сприяє затримці води в тканинах, та зменшенню сечовиділення.
   Якомога частіше використовувати в їжу ягоди брусниці, чорниці, калини, плоди і траву кропу, плоди анісу, овес.
   Серед психотерапевтичних заходів, важливе місце займає щоденне «материнське навіювання» перед сном. Зміст такого «навіювання»: дитина обов'язково прокинеться вночі, коли відчує позив до сечовипускання. Діти шкільного віку можуть самостійно повторювати словесну формулу зазначеного змісту.

Ефективними є вітаміни групи B (B₁, B₂, B₆, B₁₂, а також їх коферментні форми), A, C, E. В ряді випадків дітям призначають фолієву кислоту з метою прискорення «дозрівання» їх мозкових структур та профілактики патологічної пароксизмальної активності головного мозку.

Має суттєве значення дотримання  вікових норм тривалості нічного сну.  У віці від 6 місяців до 1 року діти повинні спати близько 18 годин на добу. Від 2-х до 4-х років - близько 16 годин, від 4-х до 8 років - 12 годин, від 8 до 12 років - 10 годин.

Обов’язковим є фіксований час відходу дитини до сну та час її пробудження. Важливим є дотримання режиму праці та відпочинку із запобіганням перевтомлення. В період за 1–2 години до відходу дитини до сну їй забороняють активні та рухливі ігри, бажано обмеження перегляду телевізора з поступовим зняттям цих обмежень після одужання. Пробудження дитини батьками протягом ночі не рекомендується.

Приклад, режиму дня у період занять у школі

7.00                      |Підйом                                           

7.10 - 7.25         |Ранкова гімнастика                               

7.25 - 8.10         |Прибирання постелі, ранковий туалет

8.10 - 8.40         |Сніданок                                         

8.40 - 13.30       |Дорога у школу і зі школи, 

                                 заняття у школі       

13.30 - 14.30   |Обід                                             

14.30 - 15.30   |Денний відпочинок                                 

16.30 - 17.00   |Полуденик                                        

17.00 - 19.00   |Спортивні заняття, гуртки, виставки,  

                              вільний час 

19.00 - 19.30   |Вечеря                                           

19.30 - 20.30   |Загальні справи, зустрічі тощо                   

20.30 - 21.30   |Прогулянка                                       

21.30 - 22.00   |Підготовка до сну, вечірній туалет               

22.00                 |Відбій                                           

 Заняття у школі у другу зміну

7.00                           |Підйом                                           

7.10 - 7.25               |Ранкова гімнастика                               

7.25 - 8.10                |Прибирання постелі, ранковий      туалет

8.10 - 8.40               |Сніданок                                         

8.40 - 10.40            |Гурткова робота, виставки, 
                                      вільний   час           

10.40 - 12.30         |Спортивні заняття, трудові справи, ігри на                   

                                     свіжому повітрі                                           

12.30 - 13.20         |Обід                                             

14.20 - 19.30         |Дорога у школу і зі школи, заняття у   школі, на першій - другій перерві -  полуденок              

19.30 - 20.00         |Вечеря                                            

20.00 - 21.30         |Прогулянка, вільний час                          

21.30 - 22.00         |Підготовка до сну, вечірній туалет               

22.00                        |Відбій                                            

Фізкультурно-оздоровча робота передбачає слідуючі заходи:

     - ранкова гімнастика;

     - загартування: повітряні та сонячні ванни, обтирання, душ, купання;

     - заняття у спортивних секціях, групах з навчання плаванню;

     - прогулянки, екскурсії, туристичні походи;

     - спортивні змагання та свята.

З фізіотерапевтичних методів можна рекомендувати електросон, який сприяє нормалізації сну і підвищує емоційну стабільність.

   Фітотерапія. Використовуються фіто збори, що включають рослини, які нормалізують діяльність нервової та серцево-судинної систем, також володіють протизапальною та заспокійливою дією.  Основу зборів складають плоди анісу, квіти безсмертника, кореневище валеріани, трава звіробою та кропиви, квітки календули, трава ріп’яха, плоди кмину і кропу, трава деревію, листя шавлії, трава золототисячника і горця пташиного (спориш), листя брусниці, квітки арніки гірської, трава грициків, листя манжетки, трава хвоща польового. Крім них, в збори додають листя берези, плоди і квітки глоду, пагони вересу, кореневище оману та дягелю, листя ожини і зніту, траву меліси, м'яти перцевої, пустельника і полину гіркого, квітки ромашки, траву сухоцвіту болотного і фіалки триколірної , плоди фенхелю, траву чебрецю, плоди шипшини, траву глухої кропиви і медунки.
   Квітки безсмертника, трава горця пташиного (споришу), листя ожини, трава звіробою, трава деревію – порівну. 9 г., подрібненого в порошок збору залити 300 мл., окропу, настоювати в термосі 2 години, процідити. Приймати по половині склянки 4 – 5 разів на день за 20 хвилин до їжі, останній раз за 1 годину до сну.
   Кореневище валеріани, листя ожини, трава звіробою, квітки ромашки, трава деревію, плоди кропу, трава чебрецю, листя брусниці, квітки арніки, трава грициків – порівну. 8 г., збору залити 350 мл., окропу, нагрівати на водяній бані 15 хвилин, настоювати в теплі 30 хвилин, процідити. Приймати по половині склянки 4-5 разів на день за 20 хвилин до їжі, останній раз за 1 годину до сну.
    Рекомендує використовувати арніку гірську.  Препарати цієї рослини мають стимулюючий вплив на центральну нервову систему. Можна застосовувати настій з квіток (20 г., на 200 мл., води) по 1 столовій ложці 3 рази на день або відвар коріння (10 г., на 200 мл., води) 2 рази на день. Арніка використовується і в складі фітосборов: 20 г., квіток арніки, 10 г., трави грициків та 5 г., льнянки. Настій з 5 г., збору вживають по 1 столовій ложці 3 – 4 рази на день протягом 6 – 8 тижнів.

Настої, відвари та екстракти чебрецю (тим'яну звичайного) також застосовуються при енурезі. Ось один з рецептів: з 15 г., суміші трави чебрецю з кореневищем лепехи і молодими шишками сосни готують на парі на 200 мл., води (настоюють в духовці 2 години). Після проціджування вживають по 50 мл., 3-4 рази на день після їжі протягом 2 – 3 місяців.
Рекомендує при нічному нетриманні сечі щодня пити настій насіння кропу запашного (1 столова ложка на склянку окропу, настояти 2 години, приймати після обіду).
   Застосовуються й інші фітопрепарати і збори. Один з них: 1 частина звіробою звичайного (стебла), 1 частина подорожника великого (листя), 3 частини жита посівного (зелені стебла), 1 частина золототисячника (стебла), 2 частини синеголовника плосколистного. 1 столову ложку подрібненого збору кип'ятити в 1 склянці води 1 хвилину, настояти 1 годину, приймати вранці і ввечері по 0,5 – 1 склянці.              

  Найбільш ефективні дві схеми фітотерапії. 

Перша – тривалі курси по 2,5 – 3 місяці з перервами в 10 – 14 днів і змінами зборів після кожної перерви. 

Друга – короткі курси по 2-3 тижні з перервами в 1 тиждень, зміна зборів при цьому повинна проводитися кожні 3 – 4 місяці.

Лікування необхідно продовжувати до зникнення енурезу і ще протягом 3 – 4 місяців для закріплення результату.

Музикотерапія. Зцілююча музика.

        Музичні вібрації здійснюють позитивний вплив на організм у цілому, особливо на кісткову структуру, щитовидну залозу, масаж внутрішніх органів, досягнувши глибоко розташованих тканин, стимулюють циркуляцію крові. Музика спонукає організм до викиду в кров ендорфінів, біохімічних речовин мозку, що допомагають впоратися з біллю чи стресом.

      Зцілюющий вплив музики здавна визнавали видатні вчені та мислителі Стародавньої Греції. На думку Авіцени, звуки, які створюють гармонічну мелодію, здатні піднести душу від слабкості до сили. Можливості музики безмежні. Спокійна та мелодійна, вона допомагає швидше та легше відпочити, відновити сили; весела та ритмічна тонізує, покращує настрій та самопочуття. Хороша музика знімає почуття роздратованості, нервового напруження, активізує позитивне мислення та підвищує працездатність організму. Музика нейтралізує почуття гніву, страху, печалі, ненависті. Приємні для людини мелодії заспокоюють пульс, збільшують силу серцевих скорочень, знижують артеріальний тиск, збільшують активність білих кров’яних тілець. З лікувальною метою рекомендовано складати музичні збірки не більше 5-6 творів загальною тривалістю 10-15 хвилин. Програми музичних творів будуються на основі поступової зміни настрою, динаміки та темпу, з урахуванням їх різного емоційного навантаження. Під час прослуховування потрібно згадувати лише приємні моменти життя; не слід засинати. По завершенню прослуховування рекомендується зробити дихальні та фізичні вправи. 

  Ноти впливають на певні органи: 

звукова частота, що відповідає ноті до, впливає переважно на функції шлунка та підшлункової залози;

ре - на жовчний міхур і печінку;

мі - на органи зору і слуху;

фа - на сечостатеву систему;

соль - на функції серця;

ля - легені та нирки;

сі - на функцію енергообміну, зігріває тіло. 

  Низькі звуки резонують більше з нижньою частиною тіла, високі - з верхньої.

    Експериментально доведено, що музичні звуки змушують вібрувати кожну клітину нашого організму, електромагнітні хвилі впливають на зміну кров'яного тиску, частоту серцевих скорочень, ритм і глибину дихання. 

    Для подолання тривалого стресу підходить спеціальна медитативна музика, в якій звучать голоси птахів, шум лісу, звуки дощу, джерельної води, дзижчання комах. Від роздратованості та неврозів краще слухати  музику П.І.Чайковського; від головного болю – «Весільну пісню» Ф.Мендельсона, «Гуморески» А.Дворжака, «Американець в Парижі» Дж. Гершвіна; головний біль знімає також прослуховування полонезу Огінського; нормалізує сон сюїта «Пер Гюнт» Е.Гріга; кров’яний тиск та серцеву діяльність нормалізує «Весільний марш» Ф.Мендельсона. Чарівна, гармонічна, ніжна і світла музика В.А.Моцарта, А.Генделя, Й.С.Баха, Л.Бетховена, Р.Брамса, Ф.Ліста, Ф.Шопена, Р.Штрауса, Я.Сібеліуса та багатьох інших видатних композиторів очищує свідомість та звільняє душу від негативних емоцій.