1. Дотримуватися умов конфіденційності.
2. Не наносити шкоди клієнту.
3. Не експлуатувати відносин залежності, що виникають у ході терапії.
4. Діяти лише в межах професійної компетенції.
5. Спиратися на згоду клієнта, який розуміє суть того, що відбувається та є обізнаним про можливі наслідки.
Для професіонала етичний кодекс виступає, перш за все, не як відповідальність перед караю сили зовнішніх інстанцій, а як внутрішній регулятор власної професійної діяльності, як внутрішній критерій професіоналізму. Конкретні положення етичного кодексу виникли із психологічної та терапевтичної практики попередніх поколінь спеціалістів, тому ці правила, внутрішньо осмислені та вплетені в полотно психотерапевтичного процесу, поділяються і дотримуються психологами, психотерапевтами самих різних напрямків.
Попередження про зміст етичного кодексу психолога допоможе клієнту убезпечити себе від спілкування з непрофесіоналом та попередити небезпеку зіткнення з "професійним зловживанням".
Основні принципи, незаперечне дотримання яких з боку психолога та психотерапевта забезпечує клієнтові безпеку та отримання кваліфікованих послуг.
Правило конфіденційності - одне з найважливіших умов у списку етичних нормативів. Конфіденційність, мається на увазі захист приватного життя клієнта та інформації, яка повідомляється ними для психотерапевта. Обов'язок кожного психолога - використати інформацію про клієнта тільки в інтересах самого клієнта. Це означає, що будь-яка інформація надана клієнтом не може стати надбанням третьої особи. Однак необхідно відзначити, що правило конфіденційності не можна звести в абсолютний принцип. Етична дилема полягає в тому, що, з одного боку, психолог та терапевт приймає умови конфіденційності, але, з іншого боку, допускається порушення конфіденційності у випадку попередження потенційної загрози (коли клієнт представляє серйозну загрозу для самої себе чи для іншої людини).
Заборона на подвійні відносини. Подвійними відносинами називаються такі відносини, в яких психотерапевт, крім професійної, виступає ще в якій-небудь ролі по відношенню до клієнта. Це правило, по-перше, застерігає від консультування родичів, друзів, знайомих. По-друге, забороняє такі зловживання як розмивання меж терапевтичних відносин в сторону особистих (прийняття подарунків від клієнтів, особисте спілкування з клієнтом за межами "місця і часу" консультації, психотерапії), і так само інтимні відносини психотерапевта з клієнтом. Подібне обмеження необхідне, воно захищає клієнта від прямого зловживання роллю консультанта. Специфічна атмосфера психотерапії передбачає (для позитивного результату) глибоке розуміння клієнта, прийняття, увагу, тісний емоційний контакт між клієнтом і терапевтом, може пробуджувати у клієнті бажання розвитку ще більш близьких відносин. Відповідно будь-який психолог та психотерапевт повинен знати, що небезпека зростання інтенсивності відносин з клієнтом може призвести до розвитку залежності з боку клієнта та втратою об'єктивності з боку спеціаліста. Уміння розпізнавати подібні ситуації і виводити їх у продуктивне для клієнта русло - обов'язкова вимога до психолога, психотерапевта.
Правило "Екологічності". Психотерапевт повинен діяти в інтересах клієнта і враховувати їх у першу чергу. Якщо запит клієнта знаходиться поза компетенцією психотерапевта, то він повинен перенаправити клієнта до іншого компетентного в цій області фахівця.
Етичні аспекти оплати психологічних, психотерапевтичних послуг. Ціна за консультацію повинна бути встановлена психологом, психотерапевтом під час першої розмови з клієнтом. Плата за консультацію не може замінюватися якою-небудь роботою чи послугою з боку клієнта.
